Великий Зеленчук
| Великий Зеленчук | |
|---|---|
 | |
| 43°32′56″ пн. ш. 41°16′21″ сх. д. / 43.54888888891677823° пн. ш. 41.27250000002777597° сх. д. | |
| Витік | гора Псиш |
| • координати | 43°32′56″ пн. ш. 41°16′21″ сх. д. / 43.54888888891677823° пн. ш. 41.27250000002777597° сх. д. |
| Гирло | Кубань |
| • координати | 44°37′37″ пн. ш. 41°56′01″ сх. д. / 44.62694444447177489° пн. ш. 41.933611111138773708° сх. д. |
| Країни: |
 Росія |
| Регіон | Росія[1] |
| Довжина | 158 км |
| Площа басейну: | 2 730 км² |
| Середньорічний стік | 40 м³/с |
| Притоки: | Khusa-Kardonikskayad, Кяфар і Psyshd |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Великий Зеленчук (карачаєво-балкарська Улу-Зилинджик, кабардинська Инджыджышхуэ, ногайська Улу-Йеленчик) — річка на Північному Кавказі, ліва притока Кубані. Довжина річки — 158 км, площа сточища — 2730 км². Прямує по Карачаєво-Черкесії і Ставропольському краю. Твірні — Пшиш (з гори Псиш, 3790 м) та Кизгич з північних схилів Головного Кавказького хребта. У верхів'ях розташований аул Архиз, який має історико-археологічний заповідник і астрообсерваторію. Ліва притока — річка Кяфар. У станиці Зеленчуцька річка виходить на щільно заселену рівнину. Впадає в Кубань біля міста Невинномиськ.
Між долинами Великого та Малого Зеленчуків височіє гора Шисса хребта Чорних гір.
Література[ред. | ред. код]
- Великий Зеленчук у Великій Радянській енциклопедії [Архівовано 6 січня 2014 у Wayback Machine.]
